ІНТЕГРАЦІЯ БІОСОЦІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ У ПРОДУКТ БІОГРАФІЧНОГО ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Автор(и)

  • Тетяна Дмитрівна Скутар Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0002-6883-2538

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-5843/2026-2-10

Ключові слова:

біографічний туризм, культурно-пізнавальний туризм, біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси, видатні постаті, біографічні місця, туристичні маршрути, культурна спадщина

Анотація

Актуальність дослідження: зростання інтересу до історії та культури України, видатних діячів минулого зумовлює актуальність біографічного туризму. Предметом дослідження є біографічний туризм. Мета дослідження – розкрити зміст та характерні риси біографічного туризму, визначити об’єкти, що можуть використовуватися у якості біосоціальних рекреаційно-туристичних ресурсів, та висвітлити особливості їх залучення до формування туристичної пропозиції відповідного профілю. Під час підготовки публікації були використані такі методи дослідження: системно-структурний підхід, методи аналізу та синтезу, порівняння, огляд фахової літератури, а також контент-аналіз туристичних вебсайтів. Результати дослідження: розкрито суть та особливості біографічного туризму. Встановлено, що біографічний туризм є нішевим видом туризму, визначальною характеристикою якого є цілеспрямований інтерес до певної знакової постаті минулого або сучасності. Виокремлено основні сегменти біографічного туризму: маршрутний, меморіально-біографічний, музейно-біографічний, паломницько-біографічний, подієво-біографічний, подорожі з метою вивчення творчої спадщини автора та фан-туризм. Зазначено, що біографічна інформативність та «ексклюзивність» об’єкта є ключовими характеристиками, що визначають його цінність як біосоціального рекреаційно-туристичного ресурсу. За домінуванням меморіально-біографічної цінності та характером залучення до туристичної діяльності виділено групи об’єктів (локацій) і подій, що належать до біосоціальних рекреаційно-туристичних ресурсів. Проаналізовано туристичну пропозицію біографічного профілю в Чернівецькій області, а також охарактеризовано заходи щодо популяризації видатних постатей краю. Практичне значення: отримані результати є важливими для розуміння ключових аспектів розробки затребуваного турпродукту у сегменті біографічного туризму. Висновки: розширення туристичної пропозиції на основі біографічного туризму дозволяє розкрити багатство культурної спадщини регіону і залучити нові туристичні потоки, урізноманітнити дозвілля тих туристів, які вже приїхали в дестинацію. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні актуальних завдань та можливостей застосування інноваційних підходів до створення конкурентоздатного турпродукту біографічної тематики.

Посилання

Бейдик О.О. Біосоціальні ресурси як підґрунтя розробки тематичних туристсько-екскурсійних маршрутів. Рекреаційні ресурси та послуги гостинності в регіонах України : збірник матеріалів І Всеукраїнської інтернет-конференції, Черкаси, 17 травня 2016 року. С. 55–59.

Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування : монографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 395 с.

Бейдик О.О. Розвиток понятійно-термінологічного апарату рекреаційної географії та географії туризму. Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Київ : Знання України, 2002. С. 479–485.

Рекреаційно-туристичні ресурси України з основами туристичного ресурсознавства : навчальний посібник / Н.О. Алєшугіна, О.В. Барановська, М.О. Барановський, О.О. Зеленська, І.В. Смаль, І.М. Філоненко. Чернігів : Вид-во ЧНТУ, 2015. 492 с.

Wyszowska I. Turystyka biograficzna – istota, znaczenie, perspektywy. Turystyka Kulturowa. 2008. № 1. P. 22–33.

Бондаренко П.В., Борисова О.В. Літературний туризм як культурне явище. Ефективність інвестиційної діяльності: перспективний підхід : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ, 22 березня 2024 року. Львів–Торунь : Liha-Pres, 2024. С. 75–77.

Ільїна О.В. Літературний туризм: ресурсна база й перспективи розвитку. Географічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2025. № 5(5). С. 144–152. DOI: https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2025.5.14

Пацюк В.С., Дубачинська О.В. Теоретичні засади літературного туризму. Туристичний бізнес та гостинність: влада, бізнес, наука та освіта в єдиному векторі розвитку : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (24–25 вересня 2025 року). Одеса : Одеський національний технологічний університет, 2025. С. 151–153.

Поручинська І.В. Літературний туризм як один із видів нішевого туризму. Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку туризму та готельно-ресторанного господарства : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 14–15 листопада 2024 р. Запоріжжя, 2024 С. 343–345.

MacLeod N., Shelley J., Morrison Alastair M. The touring reader: understanding the bibliophile’s experience of literary tourism. Tourism Management. 2018. 67. Pp. 388–398.

Ганський В.О. Теоретико-методологічні основи управління ресурсами спадщини в системі національної економіки : дис. … доктора економ. наук : 08.00.03. Львів, 2021. 500 с. URL: https://www.lute.lviv.ua/fileadmin/www.lac.lviv.ua/data/pidrozdily/Aspirantura/Rady/Spec_vchena_rada/Dysertacii/2021_04/Ganskii_diser.pdf (дата звернення: 07.01.2026).

Щука Г. Нішевий туризм: концептуальні питання. Нішеві види туризму : монографія. Берегове, 2024. С. 8–44. DOI: 10.58423/978-617-8143299/8-44

Готра М.В., Щука Г.П. Модель сталого розвитку нішевого туризму (на прикладі Закарпаття). Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio, 2025. (4). C. 47–56. URL: https://doi.org/10.32782/2786-5843/2025-4-5

Черешнюк Т., Кузишин А. Європейський досвід використання оборонних споруд з метою туризму та рекреації. Рекреаційна географія і туризм. Наукові записки. 2020. № 2. С. 115–123.

Новий туристичний маршрут Чернівцями «Кроками Йозефа Ляйцнера». URL: https://travel.chernivtsi.ua/show/645/new-tourist-route-in-chernivtsi-in-the-footsteps-of-josef-leitzner (дата звернення: 07.01.2026).

Скутар Т. Біосоціальні ресурси як чинник туристичної привабливості Чернівецької області. Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. 2024. № 849. С. 89–95.

Офіційний туристичний сайт міста Чернівці. URL: https://travel.chernivtsi.ua/ (дата звернення: 07.01.2026).

Офіційний сайт Чернівецького екскурсійного бюро. URL: https://chernivtsi-tours.com.ua/osvitnitury (дата звернення: 07.01.2026).

Каталог «Туристичні магніти України». 2024. URL: https://drive.google.com/file/d/13hwxD-IkXjhoCZBFMyFy9DQsFX5DRCZP/view (дата звернення: 07.01.2026).

Офіційний сайт туроператора «Відвідай». URL: https://vidviday.ua/tury-vykhidnoho-dnia (дата звернення: 07.01.2026).

Охочих відвідати місто більше, ніж торік: у Чернівцях побільшало туристів, але іноземців немає. 2023. URL: https://molbuk.ua/news/287066-okhochykh-vidvidaty-misto-bilshe-nizh-torik-uchernivciakh-pobilshalo-turystiv-ale-inozemciv-nemaie.html (дата звернення: 07.01.2026).

У Чернівцях презентували новий туристичний маршрут. URL: https://travel.chernivtsi.ua/show/1909/u-chernivcyah-prezentuvali-novij-turistichnij-marshrut (дата звернення: 07.01.2026).

Промовідео «Вітаємо на Буковині». URL: https://www.facebook.com/reel/2419864865106599 (дата звернення: 07.01.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-01

Як цитувати

Скутар, Т. Д. (2026). ІНТЕГРАЦІЯ БІОСОЦІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ У ПРОДУКТ БІОГРАФІЧНОГО ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ). Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio, (2), 111–121. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2026-2-10