ТУРИЗМ У ВІДНОВЛЕННІ ПРИРОДНИХ ЗАПОВІДНИКІВ УКРАЇНИ

Анотація

Актуальність дослідження: повномасштабне вторгнення та тимчасова окупація частини територій з 2014 року завдала значної шкоди природно-заповідному фонду й погіршила екологічну ситуацію в країні. Одним із напрямів залучення внутрішніх і зовнішніх відвідувачів природних заповідників був екологічний туризм. Однак усесвітня пандемія коронавірусної інфекції, а потім воєнна агресія рф проти України призвели до скорочення туристичних потоків, відтоку іноземних інвестицій як у природно-заповідний фонд, так і в туристичну галузь. Безпекові ризики залишаються визначальними в прогнозуванні подальшого розвитку природних заповідників, зокрема через туристичні подорожі екологічного спрямування. Установлено, що розроблений План відновлення України передбачає подолання ключових викликів: відновлення дикої природи, вжиття заходів протипожежної безпеки в лісах, упровадження концепції екосистемних послуг, оцінка збитків і загроз сталому розвитку регіонів, ренатуралізація територій пошкоджених під час бойових дій та розширення екомережі, створення Міжвідомчої програми «Екологічна просвіта та інформування для сталого розвитку України на 2022–2032 роки» для кожної області України. Реалізація вищезазначених стратегічних цілей можлива за умови дотримання парадигми сталого розвитку. Мета статті: обґрунтувати пропозиції щодо відновлення та розвитку природних заповідників через залучення міжнародних і національних джерел фінансування в контексті концепції сталого розвитку. Методологія дослідження: використовуючи економіко-статистичні методи, надано оцінку стану природних заповідників, здійснено прогнозування їх відновлення відповідно до вимог сталого розвитку. Застосування методів аналізу й синтезу дало змогу оцінити збитки, завдані природоохоронним територіям, і виявити тенденції їх повоєнного розвитку. Результати дослідження: підтверджено гіпотезу, що одним із драйверів післявоєнного відновлення та розвитку природних заповідників є екологічне партнерство між урядовими інституціями, громадськістю й бізнес-структурами. На основі проведеного аналізу запропоновано джерела фінансування процесів відновлення та розвитку природних заповідників, які віднесено до національних і міжнародних. Одним із джерел поповнення місцевого бюджету є ведення туристичної діяльності з дотриманням вимог перебування на територіях такого типу. Розширення мережі туристичних маршрутів і стежок, обізнаність громадськості про екосистемні послуги, формування регіональних туристичних брендів, їх просування всередині країни та за її межами сприятиме відновленню природних заповідників України навіть під час війни.