ВПЛИВ COVID-19 НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ТУРИСТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ЗАКАРПАТТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2025-4-11Ключові слова:
пандемія COVID-19, туристична поведінка, резилієнтність, ЗакарпаттяАнотація
Озираючись на останнє десятиліття, можна помітити, що низка криз, які вразили Україну, зокрема конфлікт на сході України 2014 року, анексія Криму, пандемія COVID-19 у 2019–2022 роках та триваюча російсько-українська війна з 2022 року, мали довгостроковий і переважно негативний вплив на туристичну галузь країни. Це дослідження аналізує вплив пандемії на зміни в туристичній поведінці в Закарпатті, підкреслюючи необхідність резилієнтності та адаптації. Об’єктом дослідження є звички подорожей населення до, під час і після пандемії. Мета дослідження – розкрити зміни в туристичній поведінці, спричинені COVID-19, включно з реалізацією подорожей, компенсаційними стратегіями та довгостроковими ефектами. Методологія дослідження передбачає онлайн-опитування (300 респондентів, відповіді українською та угорською мовами), доповнене якісним і кількісним аналізом та оглядом літератури. Результати показують, що пандемія негативно вплинула на 87 % планів подорожей; реалізовано лише 21 % попередньо заброньованих поїздок; під час пандемії зросла перевага внутрішнього туризму (48 %), підвищилася важливість екскурсій на природі (39 %), а готовність до подорожей зменшилася (зниження на 26 %). Практичне значення дослідження полягає в допомозі туристичним постачальникам у розробці резилієнтних стратегій, як-от цифрові бронювання, стійкі пропозиції та управління кризами. Висновок: пандемія прискорила трансформацію туризму, підкресливши роль місцевих дестинацій та адаптивної поведінки. Перспективи подальших досліджень: порівняння впливу війни з пандемією, вивчення довгострокової резилієнтності.
Посилання
UNWTO World Tourism Barometer, Vol. 18, Issue 5, August/September 2020, Madrid, Spain, 36 p. https://doi.org/10.18111/wtobarometereng.2020.18.1.5
Novelli M., Gussing Burgess L., Jones A., Ritchie B. W. ‘No Ebola…still doomed’ – The Ebola-induced tourism crisis. Annals of Tourism Research. 2018. P. 76–87. https://doi.org/10.1016/j.annals.2018.03.006
Pforr C., Hoise P. J. Crisis management in tourism: Preparing for recovery. Journal of Travel and Tourism Marketing. 2008. 23 (2–4). P. 249–264. DOI: 10.1300/J073v23n02_19
Gössling S., Scott D., Hall C. M. Pandemics, tourism and global change: a rapid assessment of COVID-19. Journal of Sustainable Tourism. 2021. 29 (1). P. 1–20. DOI: 10.1080/09669582.2020.1758708
Kovács J. A turisztikai magatartás változása a COVID-19 járvány hatására Kárpátalja lakossága körében. Beregszász: Földtudományi és Turizmus Tanszék. 2021. 67 p. URL: http://dspace.kmf.uz.ua:8080/jspui/handle/123456789/1273
Vengesayi S., Mavondo F. Tourism Destination Attractiveness: Attraction, Facilities, and People as Predictors. Tourism Analysis. 2009. Vol. 14. P. 621–636. DOI: 10.3727/108354209X12597959359211
Ngujen D. T., Kuo K. C., Lu W. M., Nhan D. T. How Sustainable Are Tourism Destination Worldwide? An Environmental, Economic, and Social Analysis. Journal of Hospitality & Tourism Research. 2023. 48 (4). P. 698–711. DOI: 10.1177/10963480231168286
Kardos Z. (szerk.) Turisztikai ismeretek. Regionális turisztikai menedzsment modul. Egyetemi tankönyv. Keszthely, 2011. 117 p. http://docplayer.hu/1023423-Regionalis-turisztikai-menedzsment-modul.html (Letöltve: 2023.03.12).
Milesi-Ferretti G. M. The Travel Shock. Hutchins Center on Fiscal & Monetary Policy. The Brookings Institution, 2021. The COVID-19 travel shock hit tourism-dependent economies hard (brookings. edu) (Letöltve: 2024.05.26).
Carlsson-Szlezak P., Reeves M., Swartz P. What Coronavirus Could Mean for the Global Economy. Harvard Business Review. 2020. 3 (10). https://hbr.org/2020/03/what-coronavirus-could-mean-for-theglobal-economy (Letöltve: 2023.03.13).
Sobaih A., Elshaer I., Hasanein A., Abdelaziz A. Resposes to COVID-19: the role of performance in the relationship between small hospitaly enterprises’ resilience and sustainable tourism development. International Journal of Hospitality Management. 2021. Vol. 94. DOI: 10.1016/j.ijhm.2020.102824
Raffay Z. A COVID-19 járvány hatása a turisták fogyasztói magatartásának változására. In: Ercsey, I. (szerk.) Marketing a digitalizáció korában. Győr: Széchenyi István Egyetem, 2020. P. 347–356. URL: https://emok.hu/hu/tanulmany-kereso/konferenciakotetek/c-16:marketing-a-digitalizacio-koraban (Letöltve: 2023.03.10).
Comlekcioglu N., Dineva D., Lu X. “Building back better”: the impact of the COVID-19 pandemic on the resilience of the hospitality and tourism industries. International Journal of Contemporary Hospitality Management. 2022. P. 4103–4122. DOI: 10.1108/ijchm-12-2021-1509
Marinković G., Stevanović S. Performance changes of the tourism sector in the crises. In: Bevanda, V., Štetić, S. (szerk.) 5th International Thematic Monograph: Modern Management Tools and Economy of Tourism Sector in Present Era. Belgrade: Association of Economists and Managers of the Balkans with Faculty of Tourism and Hospitality, Ohrid, North Macedonia, 2020. P. 425–439. DOI: 10.31410/tmt.2020.425
Beirman D. Tourism Crises and Destination Recovery. London : SAGE Publication Ltd., 2022. 270 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/362166875_Tourism_Crises_Destination_Recovery (Letöltve: 2024.05.26).
Madarász E. Turisztikai fogyasztói magatartás. In: Lőrincz, K., Sulyok, J. (szerk.) Turizmusmarketing. Budapest : Akadémiai Kiadó, 2017. P. 63–98. URL: https://mersz.hu/dokumentum/dj277tm__35/ (Letöltve: 2023.03.11).
Chebli A., Ben Said F. The Impact of COVID-19 on Tourist Consumption Behaviour: A Perspective Article. Journal of Tourism Management Research. 2020. 7 (2). P. 196–207. DOI: 10.18488/journal.31.2020.72.196.207
Hall C. Michael, Prayag G., Fang Shupin (Echo). Destination transitions and resilience following trigger events and transformative moments. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism. 2024. 24 (4–5). P. 390–411. DOI: 10.1080/15022250.2024.2344605
Tourism Economics. Driving the Tourism Recovery in Ukraine. Oxford Economics, 2021. URL: https://s3.amazonaws.com/tourism-economics/craft/Google_Ukraine_Final.pdf (Letöltve: 2025.10.28).
Berghauer, S. A turizmus, mint kitörési pont Kárpátalján (?) (Értékek, remények, lehetőségek Ukrajna legnyugatibb megyéjében). PhD értekezés. Pécs: Pécsi Tudományegyetem, 2012. 213 p. URL: http://old.foldrajz.ttk.pte.hu/phd/phdkoord/nv/disszert/disszertacio_berghauer_nv.pdf (Letöltve: 2023.01.15).
Sass E. The Impact of Eastern Ukrainian Armed Conflict on Tourism in Ukraine. GeoJournal of Tourism and Geosites. 2020. 30 (2). P. 880–888. DOI: 10.30892/gtg.302spl14-518
Sass E., Berghauer S., Tóth A., Linc A. A COVID-19 hatása a magyar idegenforgalmi vállalkozók turisztikai tevékenységére Kárpátalján. Tér és Társadalom. 2023. 37 (3), 176–201. DOI: 10.17649/TET.37.3.3464
Sass E., Kovács K., Farkas T.-A. Az orosz-ukrán háború okozta családegyesítő utazások vizsgálata kárpátaljai lakosok körében. In: Digitális gazdaság és fenntartható fejlődés… IV. Nemzetközi Gazdaságtudományi Konferencia, 2024, 2024. március 26–27. Beregszász: II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola. P. 450–453.
Oláh N., Szalai K., Gönczy S., Lontai-Szilágyi Zs. Turisztikai imázselemzés Kárpátalján magyarországi és ukrajnai turisták körében a COVID-19 küszöbén. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio. 2024. 2. P. 33–49. DOI: 10.32782/2786-5843/2023-2-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
