ELECTROMAGNETIC EMISSION OF THE MEDIUM AS A REACTION TO SEISMOTECTONIC PROCESSES IN SEISMOGENERATING REGIONS
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-2Keywords:
geodynamic state, electromagnetic emission, modern horizontal crustal movements, Transcarpathian internal trough, seismotectonic processes, earthquakes.Abstract
The relevance of the study: Transcarpathia is a seismically hazardous region of Ukraine. The local seismicity is influenced by the geodynamic state of the region, which responds to changes in geophysical fields. It is important to study the changes in electromagnetic emission during periods of intensification of seismotectonic processes, differentiating the research according to the modes of instrumentation and their frequency. It is relevant to optimize the search for an effective frequency of electromagnetic emission measurement among those available for measurement. The subject of the research are the variations of electromagnetic emission in the central part of Transcarpathia, modern horizontal crustal movements in the Oash deep fault zone, their dynamic characteristics, manifestations of local seismicity, study of their interrelations and prospects for further research; calculation of the degree of correlation of a number of parameters of the studied geophysical fields. The purpose of the research: studying the interrelationships of geophysical fields, in particular electromagnetic emission, deformation field in the central part of the Transcarpathian internal trough, and local seismic activity. Research methodology: calculations of kinematic characteristics of modern crustal movements, comparison, correlation analysis of observation series. Research results: it has been shown that intense horizontal displacements of the earth's crust in the Oash deep fault zone are accompanied by anomalous variations in electromagnetic emission and seismic activation. Practical significance: the results obtained are important for finding effective methods for studying the processes of preparation and manifestations of environmentally hazardous processes, their environmental aspects, and replenishing the geophysical data bank. Conclusions: the relationship between the electromagnetic emission of the central part of Transcarpathia and modern horizontal crustal movements and seismic activity in the region in 2022 is investigated. It is shown that an effective method for studying seismotectonic processes in the region is to use the acceleration of modern horizontal crustal movements. Prospects for further research: the results of the research can be used to study the physical characteristics of geological structures in earthquakeprone regions, and it is important to investigate the relationship between electromagnetic emission and seismotectonics in other frequency ranges. This is important when searching for optimal methods for studying the stress-strain state of rocks and their future forecasting.
References
Чалий О., Дяконеску M., Гурова I., Лісовий Ю., Пігулевський П., Щербина С., Шевцов А., Шумлянська Л. Причина активної сейсмічності в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(83), 2018. Сс. 38–45. https://doi.org/10.17721/1728-2713.83.05.
Зацерковний В., Богословський М. Розробка моделі функціонального стану об’єкта моніторингу для завдань оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(83), 2018. С. 91–97. https://doi.org/10.17721/1728-2713.83.13.
Назаревич А., Назаревич Л., Баштевич М. Виділення малоамплітудних деформаційних аномалій–провісників місцевих закарпатських землетрусів з урахуванням метеопружних деформацій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(84), 2019. С. 21–26. https://doi.org/10.17721/1728-2713.84.03.
Зацерковний В., Плічко Л., Приліпко О., Ніколаєнко О., Мужанова Т. Обґрунтування доцільності застосування геоінформаційних систем у ландшафтно-екологічному моніторингу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(88), 2020. С. 98–105. https://doi.org/10.17721/1728-2713.88.14.
Багрій С., Кузьменко Е., Дзьоба У. Зв’язок природного імпульсного електромагнітного поля Землі з напруженнями та деформаціями гірських порід на відпрацьованих родовищах солі в Передкарпатті в задачах прогнозування розвитку карсту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(89), 2020. С. 79–88. https://doi.org/10.17721/1728-2713.89.11.
Хом’як М., Малицький Д., Асташкіна О., Махніцький М., Кравець С., Микита А., Грицай О. Регресійний аналіз сейсмічних і геофізичних параметрів та його застосування для дослідження сейсмічності Закарпатського регіону. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(90), 2020. С. 49–53. https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.07.
Стародуб Ю., Гаврись А., Козіонова О. Моделювання впливу еколого-геофізичного стану ґрунтів на інженерні мостобудівні об’єкти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(90), 2020. С.97–103. https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.14.
Углицьких Є., Вижва С., Іванік О. Моніторинг вертикальних зміщень земної поверхні території Закарпаття за даними радарної інтерферометрії. . Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(91), 2020. С. 94–99. https://doi.org/10.17721/1728-2713.91.13.
Пакшин М., Ляска І. Каблак Н., Яремко Г. Дослідження впливу гірничих виробок рудників ДП «Солотвинський солерудник» на земну поверхню, будівлі та споруди із використанням супутникового радарного моніторингу. Геодинаміка, 2(31)/2021. С. 41–52.
Андрущенко Ю., Лящук О. Локальні сейсмологічні мережі атомних електростанцій України, як складові частини національної системи сейсмологічного моніторингу. Геодинаміка, 2(31)/2021. С. 84–91. https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.084.
Кушнір А., Бурахович Т., Ільєнко В., Ширков Б. Сучасні магнітотелуричні дослідження Українських Карпат. Геодинаміка, 2(31)/2021. С. 92–101. https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.092.
Третяк К., Брусак І. Сучасні деформації земної кори території Заходу України за даними ГНСС мережі «GEOTERRACE». Геодинаміка, 1(32)/2022. С. 16–25. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.016.
Гнип А. Визначення різницевих координат і механізму вогнища землетрусів поблизу с. Тросник у Закарпатті протягом 2013–2015 рр.: Методичні аспекти та аналіз результатів. Геодинаміка, 2(33)/2022. С. 50–63. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.050.
Кузьменко Е., Багрій С., Артим І., Артим В. Відображення розподілу механічних напруг в гірничих масивах у динаміці інтенсивності природного імпульсного електромагнітного поля Землі. Геодинаміка, 2(33)/2022. С. 64–97. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.065.
Назаревич А., Назаревич Л., Байрак Г., Пиріжок Н. Сейсмотектоніка зони перетину Оашського і Закарпатського глибинних розломів (Українське Закарпаття). Геодинаміка, 2(33)/2022. С. 99–114. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.100.
Гнип А., Малицький Д. Визначення координат землетрусів у кластерах на основі варіацій інтервалів між вступами Р– та S-хвиль. Геодинаміка, 2(35)/2023. С. 19–32. https://doi.org/10.23939/jgd2023.02.019.
Ігнатишин В. В., Iжак Т. Й., Молнар Д С. С., Рац А. Й. Метеорологічний аспект геодинамічного стану Закарпатського внутрішнього прогину за 2021 рік. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 1, 2024. С. 32–47.
Ігнатишин В. В., Iжак Т. Й., Молнар Д С. С. Радіоактивний фон середовища та сучасні рухи кори в Закарпатському внутрішньому прогині: сейсмічний аспект. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 2, 2024. С. 58–68.
Ігнатишин В. В., Малицький Д. В., Iжак Т. Й., Молнар Д С. С., Рац А. Й, Ігнатишин А. В. Дослідження змін параметрів магнітного поля та поля деформацій у сейсмонебезпечних регіонах. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 3, 2024. С. 48–59. ISSN 2786–5843 (Print) ISSN 2786–6440 (Online).
Ігнатишин В., Малицький Д., Іжак Т., Молнар Д С., Ігнатишин М., Ігнатишин А. Геодинамічний стан Закарпатського внутрішнього прогину за результатами деформометричних спостережень в регіоні. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко, Геологія. Том 1, № 104, 2024. С. 13–21.
