ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ЕМІСІЯ СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕАКЦІЯ НА СЕЙСМОТЕКТОНІЧНІ ПРОЦЕСИ В СЕЙСМОГЕНЕРУВАЛЬНИХ РЕГІОНАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-2Kulcsszavak:
геодинамічний стан, електромагнітна емісія, сучасні горизонтальні рухи кори, Закарпатський внутрішній прогин, сейсмотектонічні процеси, землетруси.Absztrakt
Актуальність дослідження: Закарпаття – сейсмонебезпечний регіон України. На вияв місцевої сейсмічності впливає геодинамічний стан регіону, який відбивається на зміні геофізичних полів. Важливо вивчити зміни електромагнітної емісії в періоди інтенсифікації сейсмотектонічних процесів, диференціюючи дослідження згідно з режимами опитування приладів, їх частоти. Актуально оптимізувати пошук ефективної частоти вимірювання електромагнітної емісії серед доступних для вимірювання. Предметом дослідження є варіації електромагнітної емісії в центральній частині Закарпаття, сучасних горизонтальних рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому, їх динамічних характеристик, вияву місцевої сейсмічності вивчення їх взаємозв’язків та перспектив подальших наукових досліджень; розрахунок ступеня кореляції низки параметрів досліджуваних геофізичних полів. Мета дослідження: вивчення взаємозв’язків геофізичних полів, зокрема електромагнітної емісії, поля деформацій у центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину, місцевої сейсмічної активності. Методологія дослідження: розрахунки кінематичних характеристик сучасних рухів кори, порівняння, кореляційний аналіз низки спостережень. Результати дослідження: показано, що інтенсивні горизонтальні зміщення земної кори в зоні Оашського глибинного розлому супроводжуються аномальними варіаціями електромагнітної емісії, сейсмічною активізацією. Практичне значення: отримані результати важливі для пошуку ефективних методів вивчення процесів підготовки та виявів екологічно небезпечних процесів, їх екологічних аспектів, поповнення банку геофізичних даних. Висновки: досліджено зв’язок електромагнітної емісії центральної частини Закарпаття із сучасними горизонтальними рухами кори, сейсмічною активністю регіону у 2022 році. Показано, що ефективним методом вивчення сейсмотектонічних процесів у регіоні є використання прискорення сучасних горизонтальних рухів кори. Перспектива подальших досліджень. Результати досліджень можна використати при вивченні фізичних характеристик геологічних структур сейсмонебезпечних регіонів, важливо дослідити зв’язки електромагнітної емісії із сейсмотектонікою регіону в інших діапазонах частот. Це важливо при пошуку оптимальних методик дослідження напружено-деформованого стану порід, їх майбутнього прогнозування.
Hivatkozások
Чалий О., Дяконеску M., Гурова I., Лісовий Ю., Пігулевський П., Щербина С., Шевцов А., Шумлянська Л. Причина активної сейсмічності в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(83), 2018. Сс. 38–45. https://doi.org/10.17721/1728-2713.83.05.
Зацерковний В., Богословський М. Розробка моделі функціонального стану об’єкта моніторингу для завдань оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(83), 2018. С. 91–97. https://doi.org/10.17721/1728-2713.83.13.
Назаревич А., Назаревич Л., Баштевич М. Виділення малоамплітудних деформаційних аномалій–провісників місцевих закарпатських землетрусів з урахуванням метеопружних деформацій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(84), 2019. С. 21–26. https://doi.org/10.17721/1728-2713.84.03.
Зацерковний В., Плічко Л., Приліпко О., Ніколаєнко О., Мужанова Т. Обґрунтування доцільності застосування геоінформаційних систем у ландшафтно-екологічному моніторингу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(88), 2020. С. 98–105. https://doi.org/10.17721/1728-2713.88.14.
Багрій С., Кузьменко Е., Дзьоба У. Зв’язок природного імпульсного електромагнітного поля Землі з напруженнями та деформаціями гірських порід на відпрацьованих родовищах солі в Передкарпатті в задачах прогнозування розвитку карсту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(89), 2020. С. 79–88. https://doi.org/10.17721/1728-2713.89.11.
Хом’як М., Малицький Д., Асташкіна О., Махніцький М., Кравець С., Микита А., Грицай О. Регресійний аналіз сейсмічних і геофізичних параметрів та його застосування для дослідження сейсмічності Закарпатського регіону. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(90), 2020. С. 49–53. https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.07.
Стародуб Ю., Гаврись А., Козіонова О. Моделювання впливу еколого-геофізичного стану ґрунтів на інженерні мостобудівні об’єкти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(90), 2020. С.97–103. https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.14.
Углицьких Є., Вижва С., Іванік О. Моніторинг вертикальних зміщень земної поверхні території Закарпаття за даними радарної інтерферометрії. . Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(91), 2020. С. 94–99. https://doi.org/10.17721/1728-2713.91.13.
Пакшин М., Ляска І. Каблак Н., Яремко Г. Дослідження впливу гірничих виробок рудників ДП «Солотвинський солерудник» на земну поверхню, будівлі та споруди із використанням супутникового радарного моніторингу. Геодинаміка, 2(31)/2021. С. 41–52.
Андрущенко Ю., Лящук О. Локальні сейсмологічні мережі атомних електростанцій України, як складові частини національної системи сейсмологічного моніторингу. Геодинаміка, 2(31)/2021. С. 84–91. https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.084.
Кушнір А., Бурахович Т., Ільєнко В., Ширков Б. Сучасні магнітотелуричні дослідження Українських Карпат. Геодинаміка, 2(31)/2021. С. 92–101. https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.092.
Третяк К., Брусак І. Сучасні деформації земної кори території Заходу України за даними ГНСС мережі «GEOTERRACE». Геодинаміка, 1(32)/2022. С. 16–25. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.016.
Гнип А. Визначення різницевих координат і механізму вогнища землетрусів поблизу с. Тросник у Закарпатті протягом 2013–2015 рр.: Методичні аспекти та аналіз результатів. Геодинаміка, 2(33)/2022. С. 50–63. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.050.
Кузьменко Е., Багрій С., Артим І., Артим В. Відображення розподілу механічних напруг в гірничих масивах у динаміці інтенсивності природного імпульсного електромагнітного поля Землі. Геодинаміка, 2(33)/2022. С. 64–97. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.065.
Назаревич А., Назаревич Л., Байрак Г., Пиріжок Н. Сейсмотектоніка зони перетину Оашського і Закарпатського глибинних розломів (Українське Закарпаття). Геодинаміка, 2(33)/2022. С. 99–114. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.100.
Гнип А., Малицький Д. Визначення координат землетрусів у кластерах на основі варіацій інтервалів між вступами Р– та S-хвиль. Геодинаміка, 2(35)/2023. С. 19–32. https://doi.org/10.23939/jgd2023.02.019.
Ігнатишин В. В., Iжак Т. Й., Молнар Д С. С., Рац А. Й. Метеорологічний аспект геодинамічного стану Закарпатського внутрішнього прогину за 2021 рік. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 1, 2024. С. 32–47.
Ігнатишин В. В., Iжак Т. Й., Молнар Д С. С. Радіоактивний фон середовища та сучасні рухи кори в Закарпатському внутрішньому прогині: сейсмічний аспект. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 2, 2024. С. 58–68.
Ігнатишин В. В., Малицький Д. В., Iжак Т. Й., Молнар Д С. С., Рац А. Й, Ігнатишин А. В. Дослідження змін параметрів магнітного поля та поля деформацій у сейсмонебезпечних регіонах. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 3, 2024. С. 48–59. ISSN 2786–5843 (Print) ISSN 2786–6440 (Online).
Ігнатишин В., Малицький Д., Іжак Т., Молнар Д С., Ігнатишин М., Ігнатишин А. Геодинамічний стан Закарпатського внутрішнього прогину за результатами деформометричних спостережень в регіоні. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко, Геологія. Том 1, № 104, 2024. С. 13–21.
