СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЇ ХАРЧУВАННЯ СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-1Kulcsszavak:
географія харчування, основні типи харчування, населення, продовольча забезпеченість, продовольча криза.Absztrakt
Актуальність дослідження. Розглянуто питання географії харчування та їх представлення у відповідних публікаціях. З’ясовано, що в трактуванні географії харчування як наукового напряму історично склалися різночитання в українськомовних та іншомовних наукових джерелах. Продовольча безпека є складною глобальною проблемою людства. Вона, як правило, є продовженням або складником політичної безпеки конкретної країни. Предмет дослідження становить вивчення різних аспектів формування та розвитку чинників географії харчування світу з метою їх групування та типізації. Мета дослідження: визначити основні географічні відмінності харчового раціону світу населення та проаналізувати чинники його формування, а також з’ясувати основні типи харчування з огляду на сучасні наукові трактування. Методологія дослідження: використано методи аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення, порівняльну характеристику, статистичні (групування, типологія), географічний – у трактуванні основних джерел харчування. Результати дослідження: розглянуто проблеми належного забезпечення населення продовольством у країнах світу. Застосовано географічний метод при характеристиці цього питання, проведено аналіз харчового раціону населення, виокремлено географічні відмінності харчового раціону населення світу. Здійснено типологію країн за особливостями споживання їжі через поділ їх на групи (види) харчування відповідно до вмісту та кількості основних компонентів у раціоні харчування. Вивчено суспільно-географічні аспекти споживання продовольства населення України. Практичне значення: отримано результати, які свідчать, що продовольча проблема має географічний характер. Країни світу, маючи у своєму розпорядженні різноманітні агрокліматичні умови, демографічні ресурси й темпи зростання населення, соціально-економічний потенціал, спеціалізацію та продуктивність праці сільськогосподарського виробництва, суттєво відрізняються за рівнем продовольчої забезпеченості населення й за структурними характеристиками харчового раціону. Висновки: з’ясовано суспільно-географічні аспекти споживання продовольства населенням світу та України. Перспективи подальших досліджень: відмінності в забезпеченні населення продовольством зберігаються, і це робить актуальним цей напрям досліджень у соціально-економічної географії.
Hivatkozások
Bell D., Valentine G., Consuming Geographies: We Are Where We Eat (Routledge, London, 1997), p. 256.
Гусєва Н. Деякі суспільно-географічні аспекти споживання продовольства населення України Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Географічні науки. 16 (265), 2013. С. 137–147.
Castro J. de, The geography of hunger. Boston. 1952. p. 384.
Сolombino A., The geography of food. Bollettino della Società Geografica Italiana VII (2014), 647–656.
Заставецька Л., Мариняк Я., Стецько Н. Кулінарна географія як науковий напрям нового світу туризму. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Географія. Тернопіль : ФОП Осадца Ю. В., 2024. № 1 (56). С. 120–128. DOI : https://doi.org/10.25128/2519-4577.24.1.14
FAO. 2023. World Food and Agriculture – Statistical Yearbook 2023. Rome. https://doi.org/10.4060/cc8166en
Freidberg S., 2003, Editorial. Not all sweetness and light: new cultural geographies of food, „Social & Cultural Geography”, vol. 4, no. 1, s. 3–6
Food and Agriculture Organization of the United Nations. Food and agriculture data (2020), http://www.fao.org/faostat. Accessed 11 Sent 2024
Goodman M, Kneafsey M, Maye D, Holloway L. Geographies of Food: An Introduction. 2021. Publisher: Bloomsbury. 40 p. DOI:10.5040/9781474204392
Kariel H.G, A proposed classification of diet. Annals of the Association of American Geographers 56(1), 68–79 (1966). doi:10.1111/j.1467-8306.1966.tb00544.x
Kowalczyk A., 2005, Turystyka kulinarna – ujęcie geograficzne, „Turyzm”, 15, 1/2, s. 163–186.
Lallukka T., Laaksonen M., Rahkonen O., Roos E., Lahelma E., Multiple socio-economic circumstances and healthy food habits. Eur. J. Clin. Nutr. 61(6), 701–710 (2007). doi:10.1038/sj.ejcn.1602583
Lévi-Strauss C., Anthropologie structural (Penguin, New York, 1978), p. 383.
Kholoshyn I., Burman L., Nazarenko T., Mantulenko S., and Panteleeva N. Geographic particulars of the world’s population food ration // E3S Web of Conferences 166, 13007 (2020) ICSF 2020 https://doi.org/10.1051/e3sconf/202016613007
Mandelblatt B. Geography of Food. The Oxford Handbook of Food History / Edited by Jeffrey M. Pilcher. Print Publication Date: Oct 2012 Subject: History, Theory Online Publication Date: Nov 2012 DOI:10.1093/oxfordhb/9780199729937.013.0009 Oxford Handbooks Online. 1-23 p.
Mullie P., Clarys P., Hulens M., Vansant G., Dietary patterns and socioeconomic position. Eur. J. Clin. Nutr. 64(3), 231–238 (2010). doi:10.1038/ejcn.2009.145
Pitte J.-R., Gastronomie française: histoire et géographie d'une passion (Fayard, Paris, 1991), p. 265.
Ровенчак І. І. Географія культури: проблеми теорії, методології та методики дослідження : монографія, Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 239 с.
Sorre M., The geography of diet, in Reading in Cultural Geography (University of Chicago Press, Chicago, 1962), pp. 445–456.
World Food Programme (2020), https://www.wfp.org. Accessed 1 Oct 2024
World Health Organization, https://www.who.int (2024). Accessed 1 Oct 2024.
