СЕЙСМІЧНІ ТА ГЕОДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ В ЗАКАРПАТТІ: АСТРОФІЗИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Актуальність дослідження: сейсмічність регіону є складником формування сучасного екологічного стану середовища поряд з іншими природними чинниками. З огляду на масштабність і силу підземних поштовхів, необхідно дослідження цих процесів у сейсмонебезпечних регіонах, яким, зокрема, є Закарпаття, ставити в пріоритет. На території Закарпаття з певними періодами відбуваються підземні поштовхи широкого спектру енергетичного класу та магнітуд. Найбільш небезпечними є землетруси, що належать до категорії відчутних, оскільки їх енергія дає їм змогу викликати руйнування й жертви. Предметом дослідження є сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому, просторово-часовий розподіл сейсмічності Карпатського регіону, зміни магнітного поля Землі, варіації сонячної активності й геомагнітного індексу; взаємозв’язки геофізичних та астрофізичних полів і їх роль у формуванні та прояву небезпечних геологічних і сейсмічних процесів. Мета дослідження: вивчення взаємозв’язків спостережуваних геофізичних полів і параметрів астрофізичного стану, їх ролі у формуванні небезпечних геологічних і сейсмічних процесів у регіоні, зокрема на деформації земної кори та місцеву сейсмічність. Об’єктом дослідження є геодинамічний і сейсмічний стани, варіації астрофізичних параметрів в інтервалі геофізичних спостережень у Закарпатському внутрішньому прогині. Методологія дослідження: розрахунки зміщень точки спостереження при сучасних рухах кори, порівняльний аналіз, кореляційний аналіз рядів геофізичних, астрофізичних і сейсмотектонічних спостережень. Результати дослідження: сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому являють собою розширення порід величиною: +8.97 мкм, деформації земної кори становить: +365 ,95 нстр; указано на поступове зростання інтенсивності рухів кори, що досягають свого максимуму в кінці 2023 року. Сонячна активність інтенсивно варіює на початку й у кінці року, через амплітуди коливання та періодів коливання середина року виглядає менш збуреною. Геомагнітний індекс змінюється періодично із періодами 1–2 місяці. Практичне значення: отримані результати важливі для побудови картини геодинамічного та сейсмічного станів сейсмонебезпечних регіонів і розуміння астрофізичних аспектів геофізичних явищ. Висновки: розрахунок кореляції сонячної активності й сучасних рухів кори показав, що інтенсивні рухи кори на початку року та в кінці року, а саме знакозмінні процеси, супроводжують значні коливання сонячної активності; сучасні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому у 2023 році й геомагнітний індекс корелюють між собою: на початку року при розширенні порід відмічено підвищені величини геомагнітного індексу; виявлено, що геомагнітний індекс змінюється в час інтенсивних рухів кори. Перспектива подальших досліджень: актуально проведення аналогічного дослідження всього Закарпатського прогину, вивчення астрофізичного аспекту геодинамічного й екологічного стану сейсмонебезпечного регіону із залученням додаткових параметрів.