СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАКАРПАТТЯ В УМОВАХ ВІЙНИ: МІГРАЦІЯ, ПЕРЕМІЩЕННЯ БІЗНЕСУ Й ЕТНІЧНА ДИНАМІКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2025-2-4Ключові слова:
Україна, Закарпаття, російсько-українська війна, міграція, економікаАнотація
Актуальність дослідження: повномасштабне російське військове вторгнення в Україну суттєво змінило повсякденне життя Закарпаття. Імовірно, тисячі місцевих жителів покинули свою батьківщину, а паралельно сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з охоплених війною територій знайшли притулок у регіоні. Слідом за населенням на Закарпаття почав переїжджати й бізнес, майже 400 компаній перенесли свою діяльність в область, яка вважається найбезпечнішим регіоном країни. Усі ці зміни позначаються на етнічних та економічних процесах в області. Предмет дослідження: особливості соціально-економічних змін на Закарпатті, а також міграційних тенденцій та етнічних процесів. Мета дослідження: виділити основні міграційні тенденції, які мають значний вплив на соціально-демографічну трансформацію в області. Крім того, особливу увагу приділили аналізу ділового життя Закарпаття, акцентуючи увагу на діяльності угорських підприємців. Основна мета роботи полягає в тому, щоб дослідити, (1) як ці процеси сформували соціальні, етнічні й економічні відносини в досліджуваному регіоні; (2) які основні характеристики мають нові соціально-економічні процеси на Закарпатті; (3) як геополітична криза змінила становище угорського бізнесу в області. Методологія дослідження: ґрунтується переважно на напівструктурованих інтерв’ю, проведених із закарпатськими підприємцями, а також із представниками ділових і громадських організацій та експертами в галузі. Результати дослідження: на основі емпіричного дослідження відзначається, що частка угорців зменшилася переважно в міських районах, тоді як поселення ВПО концентруються саме там, що призводить до зміни етнічного складу населення. Також стверджується, що оцінка прибуття ВПО й переміщення компаній із постраждалих від війни територій на Закарпаття показує амбівалентну картину. З одного боку, податки, які сплачують переміщені компанії, приносять більше коштів до місцевого бюджету й розвивають інфраструктуру. З іншого боку, через новоприбулих мешканців, багато з яких мають кращі фінансові й інші соціальні ресурси, ніж місцеві жителі, ціни на нерухомість і на послуги значно зросли. Результати дослідження також указують на те, що закарпатці іноді побоюються, що ВПО витіснять їх зі своїх місцевих соціально-економічних позицій. Практичне значення: отримані результати є важливими для визначення поточних соціально-економічних процесів і проблем досліджуваного регіону, а також для подальшого вивчення етносоціальних процесів, можливих майбутніх точок втручання і стратегічного планування. Висновки: хоча з розгорненням повномасштабної російсько-української війни Закарпаття не стало зоною бойових дій, соціально-економічні зміни фундаментально вплинули на всі сфери життя Закарпаття, але особливо на етнодемографічні процеси й обстановку бізнесу. Перспективи подальших досліджень полягають у постійному й поглибленому моніторингу цих процесів, особливо вивченні інтеграції нових жителів області й ефективності релокованих підприємств.
Посилання
Чубарь О., Гапак Н.М., Бойко Я.М., Червак О.Ю. Релокація бізнесу на Закарпаття внаслідок війни: територіальний та галузевий зрізи. Наукові перспективи. 2023. № 5 (35). Р. 512–525. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-5(35)-512-525.
Якимова Л. Особливості релокації бізнесу у воєнний час: досвід українських підприємців. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2024. № 5. Р. 214–230. DOI: https://doi.org/10.58423/2786-6742/2024-5-214-229.
Соціально-економічні наслідки війни російської федерації проти України та шляхи їх подолання / ред. Г. Ситник. Київ : Національний Університет імені Тараса Шевченка, 2023. 88 p.
Жила Г. Eкономічні та соціальні наслідки війни в Україні, вплив конфлікту на світову економіку. Економіка та суспільство. 2023. № 47. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-35.
Артьомов І., Ляшко М. Сучасні соціально-економічні виклики для України та шляхи їх мінімізації. Геополітика України: історія і сучасність. 2024. № 1 (32). Р. 47–58. DOI: https://doi.org/10.24144/2078-1431.2024.1(32).
Росола У., Гладинець Н., Петричко М. Вплив війни на економіку України: макроекономічний аспект. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2023. № 19 (1). Р. 226–234. URL: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/9904 (дата звернення: 09.04.2025).
Tátrai P., Molnár J., Kovály K., Erőss A. A kárpátaljai magyarok lélekszáma és a népesedésüket befolyásoló tényezők a SUMMA 2017 felmérés alapján. Kisebbségi Szemle. 2018. № 3 (3). Р. 7–31. URL: http://real.mtak.hu/id/eprint/101470 (дата звернення: 09.04.2025).
Erőss Á., Kovály K., Tátrai P. Exodus of the Hungarian minority from Ukraine? War-induced ethnic dynamics in the Ukrainian-Hungarian border region. Muratova E., Zasanska N. (eds.). Minorities at war: cultural identity and resilience in Ukraine. London : Routledge, 2024. Р. 221–238. DOI: http://dx.doi.org/10.4324/9781003470601-15.
Molnár D.I. Perifériáról perifériára. Kárpátalja népessége 1869-től napjainkig. Budapest : MTA TK Kisebbségkutató Intézet – Kalligram, 2018. 182 p. URL: http://real.mtak.hu/id/eprint/81339 (дата звернення: 09.04.2025).
Kovály K., Opioła W. In the grip of the crisis: vulnerability and resilience of the Hungarian minority in Transcarpathia, Ukraine. Tarvet R. (ed.) European minorities in times of crisis: negotiating identities. London : Routledge, 2024. Р. 98–119. eBook ISB: 9781003426486.
Molnár D.E., Pallay K., Molnár D.I., Darcsi K. Ukrajnai menekültválság és a belső menekültek helyzete a Beregszászi járás határ menti településein 2022-ben. Tér és Társadalom. 2023. № 37 (4). Р. 82–99. URL: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3464 (дата звернення: 09.04.2025).
Bacsó R., Pataki G. Kárpátalja társadalmi-gazdasági helyzetének összehasonlítása napjaink kihívásaiban és a jövőbeni kilátások tükrében. Beregszász : II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, 2024. 308 p. URL: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/4582 (дата звернення: 09.04.2025).
Kovály K. Az etnikai kapcsolati tőke földrajza: Ukrajnai vállalkozók a transznacionalitás útján. Budapest : Gondolat Kiadó, 2024. 218 p.
Гаврош O. Найбезпечніший регіон: як війна змінила демографію і економіку Закарпаття. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/yak-viyna-zminyla-demohrafiyu-i-ekonomiku-zakarpattya/33262403.html (дата звернення: 09.04.2025).
Національний інститут стратегічних досліджень: Нові мешканці Закарпаття: ситуація та потреби переміщеного населення. URL: https://niss.gov.ua/news/statti/novi-meshkantsi-zakarpattya-sytuatsiya-tapotreby-peremishchenoho-naselennya (дата звернення: 13.04.2025).
Державна служба статистики України. Набір даних. URL: https://stat.gov.ua (дата звернення: 21.10.2024).
Гулік А., Федець І., Ангел Є., Кузяків О. Щомісячне опитування підприємств. Український бізнес під час війни. Вип. 1. URL: http://www.ier.com.ua/ua/areas_of_research/business_climate?pid=6921 (дата звернення: 21.10.2024).
Mukachevo.net. URL: https://mukachevo.net/news/z-pochatku-viyny-na-zakarpattia-pereyikhaly-35-tys-fakhivtsiv-it-sfery-50-vze-zvilnyly-vid-mobilizatsiyi_3573944.html (дата звернення: 09.03.2025).
Щоквартальний звіт ринку нерухомості від ЛУН за I. квартал 2025. URL: https://suspilne.media/uzhhorod/991391-uzgorod-sered-lideriv-za-vartistu-zitla-v-ukraini/ (дата звернення: 21.04.2025).
IOM: Mapping the Situation and Needs of Displaced People in Zakarpatska Oblast (9–27 Nov 2022) Displacement Tracking Matrix. URL: https://dtm.iom.int/reports/mapping-situation-and-needs-displacedpeople-zakarpatska-oblast-9-27-nov-2022?close=true (дата звернення: 14.03.2025).
