ПОВІЛЬНИЙ ТУРИЗМ НА ОЗЕРІ ТИСА: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-3-4Ключові слова:
повільний туризм, сільський розвиток, Угорщина, озеро Тиса, село розваг Шаруд.Анотація
Повільний туризм швидко розвивається в Угорщині і пропонує можливість зануритися у новий життєвий стиль та відчути старий-новий спосіб життя. Він являє собою сталу форму туризму, яка зосереджена на уповільненні темпу життя та дослідженні місцевої культури, природи, гастрономії і спільнот. Експериментальний підхід до туризму має на меті зарядити тіло, розум і дух, мінімізуючи його екологічний слід. Дана робота досліджує повільний туризм на озері Тиса у фокусі із селом розваг Шаруд. Проаналізовано, як село використовує місцеві ресурси і власних жителів для створення своєрідного досвіду повільного туризму. Основна мета дослідження – оцінити вплив діяльності села розваг Шаруд на рівень задоволеності відвідува- чів, а також на якість життя представників місцевої спільноти. Робота має на меті показати, як принци- пи повільного туризму посилюють приємні враження відвідувачів, задовольняючи їхні потреби. Вона комбі- нує кількісні та якісні методи дослідження. Первинні дані були зібрані за допомогою анкетного опитування серед регулярних гостей села розваг Шаруд. База вторинних даних включала в себе огляд фахової літератури стосовно повільного туризму та розвитку сільських місцевостей поряд із польовою практикою та спостереженнями на місці. Село розваг Шаруд удало застосовує принципи повільного туризму, акцентуючи увагу на традиційному стилі життя і тісних зв’язках із природою. Результати анкетування доводять високий рівень задоволеності відвідувачів послугами, середовищем, а також професіоналізмом персоналу, хоча думки стосовно рівня та діапазону цін суттєво відрізняються. Успіх моделі села розваг Шаруд спонукає на її потенційне розширення у напрямі інших сільських районів із метою підвищення туристського обороту, зберігаючи цим самим місцеву культуру та середовище. Проєкт доводить, що повільний туризм може стати стійким і значущим підходом до сільського розвитку, обіцяючи економічні переваги та покращуючи умови життя місцевих мешканців. Село розваг Шаруд є прикладом удало створеного повільного туризму, балансуючи задоволеність відвідувачів із розвитком суспільства. Дослідження підкреслює важливість інтеграції місцевих ресурсів і участі локальних жителів у формуванні автентичного та стійкого туристичного продукту.
Посилання
Benjamin, S., Dillette, A., Alderman, D. H. (2020): We Can’t Return to Normal: Committing to Tourism Equity in the Post-Pandemic Age. Tourism Geographies, 22(3). pp. 476–483. DOI: https://doi.org/10.1080/14616688.2020.1759130
Piskóti, I., Nagy, K., Marien A., Papp A. (2022): Destination Marketing – Modelling Inspirations for the Abaúj Strategy. Turisztikai és Vidékfejlesztési Tanulmányok, Vol. VII No. 1, pp. 35–57.
Balaban, E., Keller, K. (2023): A Literature Review of Slow Tourism. In: Turizmus Bulletin, Vol. XXIII, No. 5, pp. 47–57. DOI: O10.14267/TURBULL.2023v23n2.5
Balaban, E., Csapody B. (2023): The Main Directions of the «Slow Movement» – Tourism, Catering and Urban Governance. In: Keller K (ed.): Tourism Niche Products, Academic Publishing House, 2023.
El Archi, Y., Benbba, B., Nizamatdinova, Z., Issakov, Y., Vargáné, G. I., Dávid L. D. (2023): Systematic Literature Review Analysing Smart Tourism Destinations in Context of Sustainable Development: Current Applications and Future Directions. Sustainability 15(6), Paper: 5086, pp 1–15. DOI: doi.org/10.3390/su15065086
Tóth, G., Dávid, L. D., Vasa, L. (2014): The Role of Transport in European Tourism Flows. In: Acta Geographica Slovenica, 54:2, pp. 311–320. https://ojs.zrc-sazu.si/ags/article/view/1915
Pécsek, B. (2014): Accelerating Time, Slowing Tourism: Modelling Slow Tourism. In: Turizmus Bulletin, Vol. XVI, No. 1, pp. 3–10.
Dávid, L., Tóth, G., Bujdosó, Z., Herneczky, A. (2007): Indicators of the Relationship between Tourism and Regional Competitiveness through the Example of the Mátra Region. Észak-Magyarországi Stratégiai Füzetek, 4(1). pp. 3–20.
Vasvári, M., Dávid, L., Szabó, Sz. (2011): Some Changes in Land Use and Consequences at Lake Tisza. Gazdálkodás, Vol. 55, No. 4, pp. 395–406.
Várhelyi, T. (2019): Strategic Options for the Development of Lake Tisza. Conference Proceedings on the Occasion of the 10th Anniversary of the Founding of the Department of Tourism of Eszterházy Károly University, pp. 165–172.
Priatmoko, S., Kabil, M., Vasa, L., Pallás, E. I., Dávid, L. D. (2021): Reviving an Unpopular Tourism Destination through the Placemaking Approach: Case Study of Ngawen Temple, Indonesia. Sustainability, 2021, 13, 6704. DOI: https://doi.org/10.3390/su13126704
