МОДИФІКАЦІЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ В КАРПАТСЬКОМУ БАСЕЙНІ ПРОТЯГОМ 1981–2020 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2025-1-4Ключові слова:
зміна клімату, Карпатський басейн, лінійні тренди, точки розриву в часових рядах, добротність прилягання.Анотація
Актуальність дослідження: зміна клімату, в тому числі потепління, виступає однією з головних екологічних проблем сучасності як у глобальному, так і в регіональному масштабі. Предмет дослідження: особливості температурних змін у Карпатському басейні за останні десятиріччя. Мета дослідження – визначити регіональні особливості температурних змін у Карпатському басейні протягом 1981–2020 років, виявити кількісні показники та характер процесів потепління, їх можливі чинники. Методи дослідження: основними виступають методи статистичного аналізу, передусім трендовий аналіз та виявлення точок розриву часових рядів даних, порівняння добротності прилягання трендів і розбивань на періоди за допомогою точок розриву. Результати дослідження: аналізи виявили значимі висхідні лінійні тренди у середньорічних температурах усіх 10 міст, що досліджувалися за 1981–2020 роки, причому регіональні показники потепління переважали відповідні значення глобального рівня. Разом із тим виявлені також значимі точки розриву в часових рядах. Порівняння добротності прилягання трендів та періодів, розбитих точками розриву до фактичних показників, для більшості міст вирішилось на користь останніх, що вказує на ступінчастий характер процесу підвищення температури в регіоні. Аналіз даних пір року показав найбільшу інтенсивність літнього потепління, однак своєрідно, що підвищення літніх температур, на відміну від інших сезонів, мало більшою мірою трендовий характер. Практичне значення: отримані результати сприяють кращому розумінню характеру змін клімату, що дасть змогу вдосконалити їх прогнозування та полегшити адаптацію до їх наслідків. Висновки: глобальне потепління проявляється неоднаково на регіональному рівні, його просторові та часові особливості зумовлені різними кліматотвірними чинниками. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні залежності регіональних особливостей кліматичних змін від їх чинників, передусім характеру циркуляції атмосфери.
Посилання
IPCC Summary for Policymakers. In: Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change / S. Solomon, D. Qin, M. Manning, Z. Chen, M. Marquis, K.B. Averyt, M. Tignor and H.L. Miller (eds.). Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA. 2007.
IPCC Climate Change 2023: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change / Core Writing Team, H. Lee and J. Romero (eds.). IPCC, Geneva, Switzerland, 2023. 184 p., DOI: 10.59327/IPCC/AR6-9789291691647.
URL: climate.ec.europa.eu/climate-change/causes-climate-change_hu (2024). (Letöltés ideje: 2025.01.10).
Holme Petter, Rocha Juan C. Networks of climate change: connecting causes and consequences. Applied Network Science, 8:10. 2023. doi.org/10.1007/s41109-023-00536-9.
Boers N., Ghil M., Stocker T.F. Theoretical and paleoclimatic evidence for abrupt transitions in the Earth system. Enviromental Research Letters, 17. 2022. doi.org/10.1088/1748-9326/ac8944.
Woodward W.A., Gray H.L. Global warming and the problem of testing for trend in time series data. Journal of Climate, 1993. 6 (5). 953–962.
Cahill Niamh, Rahmstorf Stefan, Parnell Andrew. Change points of global temperature. Environmental Research Letters, 2015. 10. 10.1088/1748-9326/10/8/084002.
Mudelsee M. Trend analysis of climate time series: A review of methods. Earth-Science Reviews, 2019. 190. 310–322. doi: 10.1016/j.earscirev.2018.12.005.
Wang Leon, Wang Leigh, Li Yang, Wang John. A century-long analysis of global warming and earth temperature using a random walk with drift approach. Decision Analytics Journal, Volume 7, June 2023. doi.org/10.1016/j.dajour.2023.100237.
Liebmann Brant, Dole Randall M., Jones Charles, Bladé Ileana, Allured Dave. Influence of Choice of Time Period on Global Surface Temperature Trend Estimates. Bulletin of the American Meteorological Society. 2010. 91: 11. 1485–1492. doi.org/10.1175/2010BAMS3030.1.
Reeves J., Chen J., Wang X.L., Lund R., Lu Q.Q. A Review and Comparison of Changepoint Detection Techniques for Climate Data. Journal of Applied Meteorology and Climatology, 2007. 46(6). 900–915. https://doi.org/10.1175/JAM2493.1.
Boychenko S., Maidanovych N. A century-long tendency of change in surface air temperature on the territory of Ukraine. Geofizychnyi Zhurnal, 2024. 46(2), 53–79. doi.org/10.24028/gj.v46i2.297227.
Бойченко С.Г. Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні. За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 року. Вісник Національної академії наук України. 2024. (1). 83–93. doi.org/10.15407/visn2024.01.083.
OMSZ Éves és évszakos középhőmérsékletek változása. met.hu/eghajlat/eghajlatvaltozas/megfigyelt_hazai_valtozasok/homerseklet_es_csapadektrendek/kozephomerseklet/ (Letöltés ideje: 2024.12.20).
Kemény Gábor, Molnár András, Fogarasi József (szerk.) A klímaváltozás hatásának modellezése a főbb hazai gabonafélék esetében. Agrárgazdasági Kutató Intézet, Budapest. 2019. 112 p. doi.org/10.7896/ak1901.
Spinoni J., Szalai S., Szentimrey T., Lakatos M., Bihari Z., Nagy A., Németh Á., Kovács T., Mihic D., Dacic M., Petrovic P., Kržič A., Hiebl J., Auer I., Milkovic J., Štepánek P., Zahradnícek P., Kilar P., Limanowka D., Pyrc R., Birsan M., Cheval S., Dumitrescu A., Deak G., Matei M., Antolovic I., Nejedlík P., Štastný P., Kajaba P., Bochnícek O., Galo D., Mikulová K., Nabyvanets Y., Skrynyk O., Krakovska S., Gnatiuk N., Tolasz R., Antofie T., Vogt J. Climate of the Carpathian Region in the period 1961–2010: climatologies and trends of 10 variables. In: International Journal of Climatology. 2015. 35 (7). 1322–1341. DOI: 10.1002/joc.4059
Lakatos Mónika. Hazai megfigyelt hőmérsékleti és csapadék tendenciák, szélsőségek alakulása a múlt század elejétől. In: Változó éghajlat és következményei a Kárpát-medencében. 36. Meteorológiai Tudományos Napok. 2010. 42–59.
Manea A., Birsan M.-V., Dima V., Havris L.-E. Comparative Analysis of Land and Air Temperature in Romania since A.D. 1961. In: Land, 2024, 13, 596. doi.org/10.3390/land13050596.
Molnár József. A Kárpát-medence fogalma, lehatárolása, földrajzi fekvése. In: A Kárpát-medence földrajza: Természet, népesség, gazdaság, néprajz. Monográfia (szerk.: Molnár József és Papp Géza). Termini Egyesület–II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Budapest–Beregszász. Elektronikus kiadvány. 13–18. URL: kmf.uz.ua/hu/publications/a-karpat-medence-foldrajza-termeszet-tarsadalom-gazdasag-neprajzmonografia/ (Letöltés ideje: 2024.12.20).
URL: www.met.hu/eghajlat/magyarorszag_eghajlata/eghajlati_adatsorok/. 2024 (Letöltés ideje: 2024.12.20).
URL: en.tutiempo.net/climate/europe.html. 2024. (Letöltés ideje: 2024.12.20).
Beregszászi Meteorológiai Állomás adattára, 2024.
Ezekiel M., Fox K.A. Korreláció– és regresszió-analízis. Lineáris és nem-lineáris módszerek. Közgazdasági és Jogi Könyvkiadó, Budapest. 1970. 594 p.
Molnár József, Izsák Tibor. Trendek és töréspontok a léghőmérséklet kárpátaljai idősoraiban. In: Légkör. 56. évfolyam 2011/2. Országos Meteorológiai Szolgálat–Magyar Meteorológiai Társaság. 2011. 49–54.
Molnár József. A légnyomási mező szerkezete és módosulása a Kárpát-medence térségében. Doktori (PhD) értekezés. Debreceni Egyetem, Debrecen. 2003. 166 p.
Péczely Gy. Éghajlattan. Szeged. Utánnyomás: Nemzeti Tankönyvkiadó, Budapest 1996. 336 p.
Quade Gratianne. Global sea surface temperatures reach record high. URL: www.mercator-ocean.eu/en/news/sea-surface-temperatures-record-high-2023/ (Letöltés ideje: 2025.01.10).
URL: https://dev-04-drupal-climate.woc.noaa.gov/media/15841 (2025) (Letöltés ideje: 2025.02.02).
URL: marine.copernicus.eu/ocean-climate-portal/arctic-sea-ice-extent (2025) (Letöltés ideje: 2025.01.10).
Мартазінова В.Ф., Городецька Н.С., Рибченко Л.С., Савчук С.В., Гребенюк Н.П., Татарчук О.Г. Особливості температурно-вологісного режиму території України з початку ХХІ сторіччя під впливом змін великомасштабної атмосферної циркуляції. Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля, 2022. 2(2). 22–34. doi.org/10.15407/Meteorology2022.02.022.
Szabó P., Bartholy J., Pongrácz R. Seasonal temperature and precipitation record breakings in Hungary in a warming world. In: International Journal on Geomathematics. 2024. 15, 2. doi.org/10.1007/s13137-023-00241-w.
Шевченко О., Сніжко С., Олійник Р., Костирко І. Індикатори температурних аномалій регіонального клімату. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. 2018. 4(73). 15–19. DOI: 10.17721/1728-2721.2019.73.3.
