ДО ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДНОСТІ НОВИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ЗАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ЙОГО ЕТНІЧНІЙ ГЕОГРАФІЇ

Анотація

Актуальність дослідження: співвідношення території адміністративних одиниць та етногеографічних ареалів помітно впливає на забезпечення соціально-культурних потреб, етнічних меншин, зумовлює різні тенденції етнополітичних взаємин у державах і регіонах світу. Це особливо важливо для України, яка впродовж 2015–2020 років провела адміністративну реформу, і для Закарпатської області зокрема, де зосереджено ареали компактного розселення етнічних меншин. Предметом дослідження є оцінювання ролі етногеографічного чинника під час здійснення адміністративно-територіальної реформи в Закарпатській області, аналіз ступеня етнічної однорідності й мозаїчності новостворених адміністративних одиниць Закарпатської області. Метою дослідження є виявлення ступеня відповідності географії новостворених територіальних громад та адміністративних районів у Закарпатській області ареалам розселення етнічних меншин у контексті етнополітичних взаємин. В основі методології дослідження – взаємопов’язаний аналіз адміністративно-територіального поділу й етногеографії Закарпатської області з використанням картографічного методу та методів дослідження етнічної мозаїчності територій розміщення етнічних меншин і ступеня компактності їхнього розселення. Результати дослідження: розкрито передумови й наслідки проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні та Закарпатській області зокрема; проаналізовано основні підходи до оцінювання етнічного чинника в процесі реформування; визначено рівень відповідності новостворених територіальних громад та адміністративних районів ареалам розселення етнічних меншин у контексті перспектив збалансування інтересів усіх суб’єктів етнополітичних взаємин у регіоні. Практичне значення: обґрунтовані положення щодо принципів створення нових адміністративно-територіальних одиниць у місцях компактного розселення етнічних меншин можна взяти за основу державної регіональної етнополітики. Висновки: забезпечення більшої відповідності підрозділів адміністративно-територіального устрою й ареалів компактного розселення етнічних меншин зі створенням для них кращих передумов організації місцевого самоврядування є запорукою встановлення в державі збалансованих етнополітичних взаємин, вигідних усім суб’єктам політичної взаємодії. Принцип добровільності об’єднання поселень у нові адміністративні одиниці нижнього рівня сприяв населенню етнічних меншин, компактно розміщених у Закарпатській області, в організації територіальних громад, у яких вони становлять більшість. Водночас особливості розселення етнічних меншин Закарпатської області й побажання їхніх громадських організацій було лише частково враховано під час утворення нових адміністративних районів і вибору районних центрів, що в більшості випадків було обмежене визначеними критеріями щодо розмірів нових адміністративних одиниць. Перспективи подальших досліджень цієї проблематики полягають у вивченні ефективності діяльності територіальних громад у місцях компактного розселення етнічних меншин.