ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ РЕСУРСІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ШКІЛЬНІЙ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІЙ РОБОТІ

Absztrakt

У статті обґрунтовано важливе туристично-краєзнавче значення етнокультурних ресурсів, які розглядаються як поєднання культурних надбань етнічних спільнот і груп. Розкриваючи на прикладах рідної місцевості взаємопов’язаність різних історично-географічних явищ, поширення етнокультурних ресурсів відображає важливі особливості географії рідного краю. На практиці етнокультурні ресурси активно використовуються в шкільному туризмі, що сприяє формуванню в учнів навиків самостійного збору та опрацювання географічної інформації. З огляду на географічне положення та історико-політичні передумови у Львівській області зосереджена велика кількість етнокультурних ресурсів, створених етнографічними групами українського народу та етнічними меншинами (вірменами, поляками, євреями, німцями), Дослідження показали, що поширення етнографічних ресурсів Львівської області диференційоване за п’ятьма етнографічними районами, кожен з яких виділяється своїми особливостями традиційної матеріальної і духовної культури. Водночас пам’ятки культури, створені в процесі життєдіяльності етнічних меншин, розміщені здебільшого у містах. У статті зроблено висновок, що географія етнокультурних ресурсів розкриває різні етапи заселення й політичного розвитку Львівської області, що може бути використано при вивченні географії регіону в середній школі. В розвитку шкільного туризму особливо важливе значення мають такі центри, як Львів, Дрогобич, Самбір, Стрий, Червоноград, де розміщені краєзнавчі та етнографічні музеї, є різнобічні культурні пам’ятки.