МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ГЕОДИНАМІЧНОГО СТАНУ ЗАКАРПАТСЬКОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОГИНУ ЗА 2021 РІК
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-1-4Kulcsszavak:
метеорологічний стан, температура атмосферного повітря, сучасні горизонтальні рухи кори, деформометрична станція, сейсмічність регіону, землетрусиAbsztrakt
У статті представлено результати аналізу рядів вимірюваних величин метеорологічного стану, геодинамічного стану регіону через реєстрацію сучасних горизонтальних рухів кори в центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину та прояву місцевої сейсмічності за 2021 рік. Закарпаття – регіон України, характерний підвищеною сейсмічною активністю: тут періодично реєструють підземні поштовхи різної енергії, відповідно різної магнітуди. На території Закарпатського внутрішнього прогину щорічно відбуваються місцеві землетруси із періодичністю від одного до шести подій, на фоні слабких низькоенергетичних струшувань, кількість яких перевищує сотні подій. Відомо, що землетруси відбуваються при зміні геодинамічного стану регіону. В центральній частині Закарпаття, в зоні Оашського глибинного розлому проводяться вимірювання горизонтальних зміщень верхніх шарів земної кори за допомогою горизонтального кварцового деформометра базою 24,5 м, орієнтованого на схід-захід. Землетруси відбуваються в інтервалах коли фіксують інтенсивні рухи кори( стиснення або розширення порід). За 2021 рік зміщення порід в досліджуваному регіоні представлено розширеннями верхніх шарів земної кори величиною :+1261 нстр (нанострейн), яке підтверджує загальне розширення порід, виявлене раніше. На динаміку сучасних горизонтальних рухів кори суттєво впливають фактори-завади, що можуть підвищити кінематичні характеристики геодинаміки регіону та змінити процес підготовки та прояву місцевої сейсмічності. У статті розглянуто варіації температури атмосферного повітря, виміряні на режимній геофізичній станції, побудовано часовий розподіл температури протягом кожного місяця та в місячному діапазоні. Розраховано середньомісячні величини температури повітря в точці спостережень, середньорічну величину температури атмосферного повітря, побудовано графіки, середньорічна величина температури повітря становить:+8,21° С. Проведено розрахунок ступеню кореляції варіацій рядів спостережуваних величин-температури повітря, сейсмічної активності та сучасних рухів кори. Відмічено інтервали зниження температури повітря, яке приводить до стиснення порід та розрядки напружено-деформованого стану порід через прояв місцевої сейсмічності.
Hivatkozások
Кріль С.Я., Бубняк І., Віхоть Ю.М., Ціхонь С.І. Еволюція полів палеонапружень і формування кальцитових жил у південно-східній частині Українських Карпат у кайнозойський час. Геодинаміка. 2016. № 1(20). С. 106–118.
Андрій Гнип. Теоретичні й експериментальні частотніхарактеристики приповерхневих шарів під сейсмічними станціями «Тросник», «Ужгород» і «Міжгір՚я». Геодинаміка. 2016. № 1(20). С. 144–154.
Гнилко О.М. Структури латерального витискання в Карпатах. Геодинаміка. 2017. № 1(22). С. 16–25.
Шлапінський В.Є., Жабіна Н.М., Мачальський Д.В. Уточнення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка. 2017. № 1(22). С. 55–73.
Стародуб Ю.П., Купльовський Б.Є., Брич Т.Б. Моделювання напружено-деформованого стану основ інженерних конструкцій для оцінки сейсмічного впливу. Геодинаміка. 2016. 1(20). С. 162–169.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Є., Шлапінський В.Є. Сейсмічність, геологія, сейсмотектоніка і геодинаміка району Теребле-Ріцької ГЕС (Українське Закарпаття). Геодинаміка. 2016. 1(20). С. 162–169.
Савків Л.Г., Ладанівський Б.Т. Сучасні підходи в організації геофізичних досліджень з використанням IT-технологій. Геофізичний журнал. 2018. 40(1). С. 107–117. URL: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i1.2018.124020.
Кутас Р., Майцин Д. Геотермические условия зон неовулканизма Закарпатского прогиба. Вісник Київського національного університету. Геологія. 2014. № 3/66. С. 39 44.
O. Chalyi, M. Diaconescu, I. Gurova, Y. The cause of high intensity of seismicity in Ukraine. Вісник Київського національного університету. Геологія. 2018. № 4(83). С. 38–45.
Меньшов О. Інформативність магнітних методів при моніторингу природно-техногенних процесів, які пов՚язані з об՚єктами критичної інфраструктури. Вісник Київського національного університету. Геологія. 2019. № 1(84). С. 27–33.
Іванік О., Шевчук В., Кравченко Д. Національна база даних зсувних процесів: принципи розробки, упровадження та застосування для оцінки зсувної небезпеки регіонального і локального рівня. Вісник Київського національного університету. Геологія. 2019. № 3(86). С. 70–74.
Тютюнник Ю., Шабатура О., Блюм О. Геостатистичний аналіз атмогеохімічного поля в приземному шарі атмосфери північної України ( за даними бріогеохімічної індикації). Вісник Київського національного університету. Геологія. 2019. № 3(86). С. 80–89.
Гошовський С., Зур’ян О. Екологічно безпечне використання гідроенергетичного потенціалу гідротермальними енергетичними системи. Вісник Київського національного університету. Геологія. 2019. № 4(86). С. 67–75.
Кошляков О., Диняк О., Чомко Д. Врахування закономірностей формування, розподілу та впливу підземних вод з метою обґрунтування прогнозної гідрогеологічної моделі на ділянках ущільненої міської забудови. Вісник Київського національного університету. Геологія. 2019. № 4(86). С. 96–99.
Назаревич А. До проблеми підвищення глибинності, чутливості і точності моніторингових та нафтогазопошукових свердловинних геотермічних досліджень. Геодинаміка. 2018. № 1(24). С. 60–79.
Церклевич А.Л., Шило О.М., Шило Є.О. Зміни фігури Землі- геодинамічний фактор напруженодеформованого стану літосфери. Геодинаміка. 2019. № 1(26). С. 28–42.
Купльовський Б., Бубняк І., Волошин П. Вплив локальних тектонічних та інженерно-геологічних умов на сейсмічну небезпеку територій (на прикладі майданчика забудови в м. Ужгород). Геодинаміка. 2019. № 1(28). С. 29–37.
Корчин В.А., Русаков О.М., Буртний П.О. Походження зон низької густини в кристалічній корі Закарпатського прогину (Україна) за даними петрофізичного термобаричного моделювання. Геодинаміка. 2020. 1(28). С. 81–93.
Муровська А.В., Амашукелі Т.А., Альохін В. Поля напружень і деформаційні режими в межах української частини Східних Карпат за тектонофізичними даними. Геофізичний журнал. 2019. 41(2). С. 84–98. URL: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i2.2019.16445.
Кендзера О.В., Микуляк С.В., Семенова Ю.В. Моделювання сейсмічної реакції прошарку ґрунту в рамках нелокальної моделі суцільного середовища. Геофізичний журнал. 2020. № 42(3). С. 47–58. URL: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204700.
Хохлов В.М., Боровська Г.О., Замфірова В.С. Кліматичні зміни та їх вплив на режим температури повітря і опадів в Україні у перехідні сезони. Український гідрометеорологічний журнал. 2020. (26). С. 60–67. URL: https://doi.org/10.31481/uhmj.26.2020.05.
Ігнатишин В.В., Ігнатишин М.Б., Ігнатишин А.В. Метеорологічний аспект сейсмотектонічного стану Закарпатського внутрішнього прогину в 2016 році. Magyar Tudomanyos Journal( Budapest, Hungary).EMKE Bulding, Budapest. 2017. С. 9–16. ISSN 1748-7110.
Ігнатишин В.В., Іжак Т.Й., Ігнатишин М.Б. Метеорологічні аспекти геодинамічного стану Закарпатського внутрішнього прогину. Науковий вісник Херсонського Державного Університету. Серія «Географічні науки». 2019. № 10. C. 137–145. ISSN 2413-7391 (PRINT) ISSN 2663-2780 (ONLINE) DOI 10.32999/KSU2413-7391.
Ігнатишин В.В., Ігнатишин А.В., Іжак Т.Й. Геофізичні аспекти екологічного стану в Закарпатському внутрішньому прогині за 2020 рік. Екологічні науки : науково-практичний журнал / Головний редактор Бондар О.І. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 4(37). 200 с. С. 114–120. ISSN: 2306-9716 (Print) ISSN: 2664-6110 (Online) УДК 550.34.
Ігнатишин В.В., Ігнатишин М.Б., Ігнатишин А.В. Зв’язок гідрогеологічного та геодинамічного станів Закарпатського внутрішнього прогину. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки». 2017, випуск 7. C. 127–135. ISSN 241-73-91.
Ігнатишин В.В., Малицький Д.В., Іжак Т.Й. Гідрогеологічний аспект екологічного стану Закарпаття за 2020 рік. Екологічні науки : науково-практичний журнал / Головний редактор Бондар О.І. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 6(39). 224 с. С. 42–49.
Ігнатишин В.В., Малицький Д.В., Іжак Т.Й. Гідрогеологічний аспект сейсмотектонічних процесів у Закарпатському внутрішньому прогині. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Геологія. 2022. 98(3). С. 42–48.
Ігнатишин В.В., Іжак Т.Й. Дослідження звʼязку варіацій аеродинамічних параметрів та сейсмотектонічних процесів на геологічних структурах. Науковий вісник Херсонського Державного Університету, серія «Географічні науки». 2018. № 8. С. 177–184. ISSN 2413-7391.
Ігнатишин В.В., Іжак Т.Й., Ігнатишин А.В. Зв՚язок електромагнітної емісії низькочастотного діапазону з геодинамічним та сейсмічним станами Закарпаття в 2017 році. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки». 2018. № 9. С. 115–122. ISSN 2413-7391.
Ігнатишин В.В. Іжак Т.Й., Ігнатишин А.В. Дослідження зв’язку варіацій параметрів магнітного поля та сейсмотектонічних процесів в Закарпатському внутрішньому прогині за 2019 рік. Сучасний педагог : колект. наук. монографія. Дніпро : Акцент ПП, 2020. Т. 2. 242 с. С. 143–153. ISBN 978-966-921-250 -4.
Ігнатишин В.В. Варіації параметрів магнітного поля Землі та сейсмотектонічний стан Закарпатського внутрішнього прогину. Збірник навчально-методичних матеріалів із фізики та астрономії / колектив авторів ; відп. за вип. О.В. Лісовий, С.О. Лихота ; упоряд. С.Г. Кравець. 2019. 316 с. С. 197–218.
Ігнатишин В.В., Ігнатишин А.В., Вербицький С.Т. Сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому: сейсмічний аспект. Геологічна наука в незалежній Україні : Збірник тез наукової конференції (Київ, 8-9 вересня 2021 р.). / НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка. 2021. 403 с. С. 130–133.
