МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ІНТЕГРАТИВНОЇ ЛОГІКО-СТРУКТУРНОЇ МОДЕЛІ ТИПІЗАЦІЇ ПАСТОК ВУГЛЕВОДНІВ

Absztrakt

У статті висвітлюється актуальна проблема вдосконалення методологічних підходів до побудови концепцій пасток вуглеводнів, що є критично важливим у сучасних умовах зростання вимог до ефективності геолого-розвідувальних робіт. Актуальність дослідження зумовлена потребою у створенні уніфікованої наукової бази для типізації пасток, здатної відображати складні просторово-часові зміни геологічного середовища, а також інтегрувати досягнення української та світової науки. Сучасні підходи до класифікації пасток – структурно-тектонічний та літолого-стратиграфічний – виявилися обмеженими в контексті динаміки геологічних систем і не забезпечують повного врахування еволюційних процесів.Метою роботи є системний аналіз сучасних методологічних принципів побудови концепцій пасток вуглеводнів та розроблення універсального підходу, який би об’єднував ключові параметри їх формування, генезису, структурної стабільності й герметичності. Для досягнення поставленої мети використано комплекс міждисциплінарних методів: порівняльний аналіз наукових джерел, геодинамічне та стратиграфічне моделювання, логіко-структурне узагальнення та елементи басейнового аналізу.Результати дослідження дозволили виділити основні методологічні підходи до типізації пасток, установити межі їх застосування, а також запропонувати нову інтегральну концепцію, що базується на принципах ретроспективного аналізу та просторово-часової еволюції геологічного середовища. Розроблено логіко-структурну, інтегративну модель, яка поєднує дані про геодинамічний режим, стратиграфічне положення, літологічні характеристики, ступінь тектонічного перероблення й герметизації. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні принципу динамічного підходу до класифікації пасток вуглеводнів, який дозволяє врахувати не лише морфологічні ознаки, а й їх змінність у часі. Практична значущість результатів полягає в можливості підвищення ефективності пошукових робіт, оптимізації прогнозування перспектив нафтогазоносності та зниженні геологічних ризиків у складних регіонах.