ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ГЕОДИНАМІЧНІ ТА СЕЙСМІЧНІ ЯВИЩА В ЗАКАРПАТТІ

Автор(и)

  • Василь Васильович Ігнатишин Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ https://orcid.org/0000-0003-0727-2132
  • Тібор Йосипович Iжак Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ
  • Стефан Стефанович Молнар Д Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ https://orcid.org/0000-0003-2959-9136
  • Адальберт Йосипович Рац Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ https://orcid.org/0000-0003-3780-2843

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-5843/2025-1-3

Ключові слова:

гідрогеологічний стан, атмосферні опади, рівень води у свердловинах, сучасні горизонтальні рухи кори, Закарпатський внутрішній прогин, сейсмотектонічні процеси, землетруси, геофізичне моделювання, екологічна безпека.

Анотація

Актуальність дослідження: на території Закарпатського внутрішнього прогину та прилеглих до нього регіонів відбуваються підземні поштовхи та інші види геологічних процесів, які тут періодично активізуються. Ці явища можуть стати складником погіршення екологічного стану Закарпаття, вплинути на інші процеси в регіоні. Важливо паралельно до вивчення відгуків геофізичних полів на сейсмотектонічні процеси, вивчати фактори, що прискорюють або гальмують геомеханічні процеси у сейсмонебезпечних регіонах, зокрема в Карпатському регіоні. Предметом дослідження є варіації атмосферних опадів, параметрів гідрогеологічних процесів, часових розподілів місцевої сейсмічності, сучасних горизонтальних рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому; вплив параметрів метеорологічного та гідрологічного станів на сейсмічність регіону та геологічні процеси в Закарпатському внутрішньому прогині. Мета дослідження – вивчення взаємозвʼязків спостережуваних геофізичних полів, впливів їх на небезпечні сейсмотектонічні процеси в регіоні, зокрема на сучасні горизонтальні рухи кори та прояв місцевої сейсмічності. Обʼєктом дослідження є елементи геодинамічного, гідрогеологічного та метеорологічного станів, повʼязаного із ними сейсмічного та екологічного стану регіону. Методологія дослідження: розрахунки зміщень точки спостереження у разі сучасних рухів кори, порівняльний аналіз, кореляційний аналіз рядів метеорологічних, гідрогеологічних та сейсмотектонічних спостережень. Результати дослідження: побудовано часові залежності атмосферних опадів у центральній частині Закарпаття, показано, що інтенсивні горизонтальні зміщення земної кори в зоні Оашського глибинного розлому впливають на рівень води у свердловинах та супроводжуються місцевою сейсмічною активізацією. Практичне значення: отримані результати важливі для поповнення банку геофізичних даних, побудови моделі сейсмотектонічних та гідротектонічних процесів в екологічно небезпечних регіонах. Висновки: досліджено зв’язок атмосферних опадів, варіацій рівня води у свердловинах різної глибини в центральній частині Закарпаття із рухами кори в зоні Оашського глибинного розлому, досліджено часовий розподіл місцевої сейсмічності, вказано на вплив гідрогеологічного стану на геодинамічний та сейсмічний стан регіону в 2022 році. Перспектива подальших досліджень. Важливе продовження вивчення гідрогеологічного аспекту екологічно небезпечних процесів у сейсмічногенеруючих областях та розширення спектра досліджуваних параметрів геофізичних полів, що є факторами-завадами небезпечних геологічних явищ.

Посилання

Кендзера О.В., Микуляк С.В., Семенова Ю.В., Скуратівський С.І. Моделювання сейсмічного відгуку ґрунтового шару в рамках нелокальної моделі суцільного середовища. Геофізичний журнал. 2022. № 42 (3). С. 47–58. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204700.

Кендзера О., Микуляк С., Семенова Ю., Скуратівська І., Скуратівський С. Оцінка сейсмічного відгуку шару ґрунту з включеннями, що коливаються. Геофізичний журнал. 2020. № 42 (4). С. 3–17.

Андрущенко Ю., Осадчий В., Лящук А., Корнієнко І. Інструментальні спостереження на мережі постійного сейсмічного моніторингу Рівненської АЕС. Геофізичний журнал. 2020. № 42 (4). С. 133–141. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i4.2020.210677.

Орлюк М., Онищук І., Роменець А., Марченко А., Яцевський П., Орлюк І. Радонові та магнітні аномалії на території міста Києва: екологічний аспект. Геофізичний журнал. 2021. № 43 (1). С. 227–250. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v43i1.2021.225551.

Андрущенко Ю., Осадчий В., Лящук О., Корнієнко І., Халабуда М. Визначення енергетичних параметрів сейсмічних подій Закарпатського прогину з урахуванням добротності земної кори. Геофізичний журнал. 2021. № 43 (2). С. 218–226. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.v43i2.230201.

Микуляк С.В., Куліч В.В., Скуратівський С.І. Про подібність зсувної деформації зернистого масиву та роздробленого середовища в сейсмічно активній зоні. Геофізичний журнал. 2021. № 43 (3). С. 161–169. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.v43i3.236386.

Гурова І.Ю., Амашукелі Т.А., Калітова І.А. Реєстрація та оперативний аналіз землетрусів у Національному центрі сейсмологічних даних. Геофізичний журнал. 2021. № 43 (3). С. 193–204. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.v43i3.236389.

Ганієв О.З., Амашукелі Т.А., Фарфуляк Л.В., Петренко К.В. Організація стаціонарного пункту сейсмологічних спостережень. Геофізичний журнал. 2021. № 43 (5). С. 232–240. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.v43i5.244085.

Третяк К., Брусак І. Дослідження взаємозв’язку сейсмічності та сучасних горизонтальних зміщень за даними перманентних ГНСС-станцій у Карпато-Балканському регіоні. Геодинаміка. 2020. № 1(28). С. 5–18. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.005.

Козловський Е.М., Максимчук В.Ю, Малицький Д.В., Тимощук В.Р., Грицай О.Д., Пиріжок Н. Взаємозв’язок структурно-тектонічних та сейсмічних характеристик Центральної частини Закарпатського прогину. Геодинаміка. 2020. № 1(28). С. 62–70. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.062.

Корчин В.А., Русаков О.М, Буриний П.О., Карнаухова Е.Е. Походження зон низької густини в кристалічній корі Закарпатського прогину (Україна) за даними петрофізичного термобаричного моделювання. Геодинаміка. 2021. № 1(28). С. 81–93. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.081.

Ковальчук А., Ковальчук І., Павловська Т. Трансформаційні процеси у річково-басейновій системі Бистриці та їх геоінформаційно-картографічні моделі. Геодинаміка. 2021. № 2(29). С. 33–50. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2020.02.033.

Третяк К., Паляниця Б. Дослідження сезонних деформацій греблі Дніпровської ГЕС за даними ГНСС вимірів. Геодинаміка. 2021. № 1(30). С. 5–16. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2021.01.005.

Штогрин Л., Анікеєв С., Кузьменко Е., Багрій С. Відображення активності зсувних процесів у регіональних гравітаційному та магнітному полях (на прикладі Закарпатської області). Геодинаміка. 2021. № 1(30). С. 65–77. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2021.01.065.

Третяк К., Брусак І., Бубняк І., Заблоцький Ф. Вплив неприпливного атмосферного навантаження на великі інженерні споруди. Геодинаміка. 2021. 2(31). С. 16–28 . DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.016.

Кушнір А., Бурахович Т., Ільєнко В., Ширков Б. Сучасні магнітотелуричні дослідження Українських Карпат. Геодинаміка. 2021. № 2(31). С. 92–101. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.092.

Третяк К., Брусак І. Сучасні деформації земної кори території Заходу України за даними ГНСС мережі «GEOTERRACE». Геодинаміка. 2022. № 1(32). С. 16–25. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.016.

Кузьменко Е., Багрій С. Оцінка впливу техногенно спровокованих гідродинамічних процесів на забруднення підземних вод території Калуського гірничопромислового району геофізичними методами. Геодинаміка. 2022. № 1(32). С. 119–135. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.119.

Хом’як М., Малицький Д., Асташкіна О., Махніцький М., Кравець С., Микита А., Грицай О. Регресійний аналіз сейсмічних і геофізичних параметрів та його застосування для дослідження сейсмічності Закарпатського регіону. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2020. № 3(90). С. 49–53. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.07.

Углицьких Є., Вижва С., Іванік О. Моніторинг вертикальних зміщень земної поверхні території Закарпаття за даними радарної інтерферометрії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2020. № 4(91). С. 94–99. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2713.91.13.

Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й., Молнар Д С.С., Рац А.Й. Метеорологічний аспект геодинамічного стану Закарпатського внутрішнього прогину за 2021 рік. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 1, 2024. С. 32–47. URL: https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3353.

Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й, Молнар ДС.С. Радіоактивний фон середовища та сучасні рухи кори в Закарпатському внутрішньому прогині: сейсмічний аспект. Acta Academiae Beregsasiensis Geographica et Recreatio, № 2, 2024. С. 58–68. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-2-5.

Ігнатишин В.В., Малицький Д.В., Iжак Т.Й., Молнар Д С.С., Рац А.Й., Ігнатишин А.В. Дослідження змін параметрів магнітного поля та поля деформацій у сейсмонебезпечних регіонах. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio, № 3, 2024. С. 48–58. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-3-6.

Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й., Молнар Д С.С. Електромагнітна емісія середовища як реакція на сейсмотектонічні процеси в сейсмогенеруючих регіонах. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio, № 4, 2024. С. 35–46. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-2.

Ігнатишин В.В., Малицький Д.В., Іжак Т.Й., Вербицький С.Т., Ігнатишин А.В., Ігнатишин М.Б. Гідрогеологічний аспект екологічного стану Закарпаття за 2020 рік. Екологічні науки : науково-практичний журнал / Головний редактор Бондар О.І. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 4(37). 200 с. С. 114–120. ISSN: 2306-9716 (Print). ISSN: 2664-6110 (Online).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-24

Як цитувати

Ігнатишин, В. В., Iжак Т. Й., Молнар Д, С. С., & Рац, А. Й. (2025). ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ГЕОДИНАМІЧНІ ТА СЕЙСМІЧНІ ЯВИЩА В ЗАКАРПАТТІ. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio, (1), 24–36. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2025-1-3